Любі друзі, дорога родино! Новий Рік не за горами. Буквально - він в горах! Цього року Лисиця пропонує походеньки з покатушками. Ого-го! Таак, буде круто! Це я вам кажу. Бо в планах підйом на Говерлу, а там останні 500 метрів ой які круті! Але все по порядку: дивимося інстаграм, тік-ток Лисиці, бачимо дату новорічних походеньок 30.12-2.01, вже пишемо однією рукою в дірект «я хочу з вами»,а іншою - пришиваємо святковий дощик до бафа/шапки/ лижної куртки і штанів.

Прокидаємося раненько, дивимося у віконце уважненько. Якщо погода сприяє, то бігом збираємося, бігом снідаємо, і бігом ідемо на Говерлу. Ну як, бігом. У кого як вийде, бо бігти в кішках то ще та задача (А якщо вони ще й 2 ліві) Але то було один раз і з дуже досвідченою туристкою і на Піп Івані, І взагалі, скільки можна про це згадувати, Наталі?! Але цей девайс тільки спершу лякає зовнішнім виглядом, а насправді дуже допомагає, як при підйомі, так і на спуску. Лисиця - це завжди за безпеку, комфорт і допомогу. Але може бути не по погоді –тоді на Говерлу зась (Пам’ятаємо безпека перш за все!). Нема біди, дома сидіти ніхто не буде. Є Кукул або Кострич, туди підемо. Там хоч і не так високо, як на Говерлі, але не менш красиво. Так, переносимось з краси зимових Карпат до новорічного столу, готуємось до передозування кількості Олів’є та інших святкових наїдок в організмі. Хто 1-й вийшов з душу, зробив гарну зачіску, той допомагає Лисиці накривати на стіл. Інші поступово приєднуються, замінюючи втомлених «рубатєлєй» Салату на 20 персон. Проводжаємо старий рік, дякуємо за уроки, досвід, світанки, заходи, посмішки і сльози, і зустрічаємо новий. З вірою, силою, впевненістю, вдячністю і надією. Конкурси, танці, пісні, шампанське, солодощі, подарунки, обіймашки, цілувашки до раннього ранку чи обіду.

А ось уже і завтра! Тобто-сьогодні. І сьогодні ми встаємо швидко І дуже рано. Виїжджаємо зустрічати світанок. Ура-а-а! Нарешті покатушки! Кричимо, але тихенько, щоб не по будити всю Верховину. Виїжджаємо на найближчий дозволений пагорб. Любуємося. Фоткаємося, саме час обмінятися профілями в інстаграми, телеграмі, ютубі, чаті GPT чи де там всі сидимо, коли не ходимо в гори. Повертаємося до садиби, дякуємо пані Марії за гостинність, всьому товариству - за набутки. У гуцулів є такий вираз «Набуваймося!», Це говорять за столом, як тост, при зустрічах, Чи прощанні. Бо один від одного ми набуваємося емоцій, радощів, досвіду, любові, щастя, щирості. Їдемо у Франківськ! (Плачу…)