Щось на своєму між туристом і Лисицею: ⁃ Записуйте мене! Записали? А тепер розказуйте, куди їхати… ⁃ Їдете в Івано-Франківськ. На залізничний вокзал. Потягом, автобусом, велосипедом чи самокатом, головне - бути там до 8-9 ранку в день старту. ⁃ А якщо я на вєртальоті о 6 ранку прибуду? ⁃ То залишайте вєртальот на парковці з охороною поруч з нашим домом по улиці Івасюка і заходьте на каву. ⁃ А коли закінчується ваша екскурсія? ⁃ Як сказала Ліна Костенко: «Кожен фініш, це - по суті, старт». Стартувати додому плануйте після 18:00 в день фінішу. Потягом чи вєртальотом. ⁃ Зрозуміло. Хотів зателефонувати, а у вас все відключене. ⁃ Проте ми майже цілодобово на зв’язку в інстаграм і телеграм +380970950227. Якщо є нестримне бажання на балачки - напишіть номер телефону і час, коли зручно говорити. Ми зробимо «Альо, це Лисиця, з задоволенням поспілкуємось» ⁃ Поняв. Записуйте! ⁃ Поки думаєте, до розумних чи красивих, ознайомтесь з детальними умовами бронювання «Меню»-«Цікавинки»-«Бронювання» ⁃ А якщо я ще влітку забронюю зимовий похід, звідки мені дізнатися, брати в похід шубу чи ні… ⁃ Нема біди! Після передплати залітаємо в спільний чат телеграм, де максимально дбайливо збираємо на походеньки. По списку речей, відповідному до сезону. ⁃ О круто! У мене якраз є крутецький пуховік від АБІБАСА і угі від УГГ. Вигуляю в Карпатах! ⁃ Оце краще залиште до інших урочистостей. А Лисиця порадить взяти те, що буде в радість і комфорт. ⁃ Пишіть! Побіг заводити вєртальот!

- Що, одразу з потягу? - Та ні. У Франику нас зустрінуть, відвезуть в Верховину, ми поселимось, навернем бутіків, зробимо ще з собою, ііі…тільки вітер за вухами! - І скільки ходить? - Ірка, не нервуй мої нерви, всього 10 км за день находимо, з перепадом висоти 500 метрів. - Нічого не зрозуміла. - А і не треба, просто знай, це шкала «вигулятись». Будеш задоволена собою і з хорошим апетитом навернеш вареничків від пані Марії-господині садиби. - Я, взагалі, схуднути планую… - Мимо.

- На третій день їдемо… - Їдемо..це мені підходить! - …їдемо і виходимо! В селі Красник і йдемо на початок хребта Кострич. 5 км в одну сторону і 500 метрів вгору. - Це як? - Як з гори, тільки навпаки, але чекай, спочатку побачимо Чорногірський хребет у всій красі, тоді можна і на спуск. Там, кажуть, гід бородатий, Олексій, любить по бездоріжжю водити. То повернення назад може бути несподівано цікавим! - Але ж ми повернемось?! - Повернемось… - …і поїмо? Дуже мені те меню верховинське до душі… - …І поїмо!! - І їдемо у Франик? В Десятку? - Тільки їжа на думці… - …і гори! - Так, і гори!